Важливість вільної гри та вільного часу для розвитку дитини

Батьки часто переймаються розвитком дитини та гадають, чим би її зайняти у вільний час. Особливо у період повномасштабного вторгнення батьки намагаються зайняти дитину, аби вона не відволікалася на те, що відбувається навколо, не байдикувала та даремно не гаяла час. Більшість занять та ігор для дітей спрямовані на розвиток когнітивної сфери та потребують слідування певній структурі чи сюжету, що може бути зручним для батьків в організації дозвілля. Але чи завжди структуровані ігри та чітко розпланований час є корисними для розвитку дитини? Чи потрібно заповнювати кожну хвилину дня заняттями, а всі ігри робити продуманими до деталей? Чи все ж краще залишити місце для вільної гри та спонтанності?

Батьки часто переймаються розвитком дитини та гадають, чим би її зайняти у вільний час. Особливо у період повномасштабного вторгнення батьки намагаються зайняти дитину, аби вона не відволікалася на те, що відбувається навколо, не байдикувала та даремно не гаяла час. Більшість занять та ігор для дітей спрямовані на розвиток когнітивної сфери та потребують слідування певній структурі чи сюжету, що може бути зручним для батьків в організації дозвілля. Але чи завжди структуровані ігри та чітко розпланований час є корисними для розвитку дитини? Чи потрібно заповнювати кожну хвилину дня заняттями, а всі ігри робити продуманими до деталей? Чи все ж краще залишити місце для вільної гри та спонтанності?

Illustration

Гра лежить в основі дитячого розвитку. Через гру діти пізнають і вивчають свій світ. Вони досліджують своє оточення, виражають емоції та розширюють словниковий запас. Гра є природнім та важливим інструментом для когнітивного, фізичного, соціального та емоційного розвитку дітей. Вона також корисна для розвитку їхньої уяви, творчості, вміння самостійно організовувати власний простір та взаємодії з іншими. Під час вільної гри діти можуть невимушено себе проявляти залежно від ситуації та простору, у якому вони перебувають, що є важливим для їхнього розвитку та соціальної адаптації. Під час вільної гри діти створюють власний простір та стають творцями того, у що граються. Вони вільні вирішувати, що хочуть робити, де і з ким хочуть грати, якою буде ця гра та за якими правилами.

Illustration

Гра лежить в основі дитячого розвитку. Через гру діти пізнають і вивчають свій світ. Вони досліджують своє оточення, виражають емоції та розширюють словниковий запас. Гра є природнім та важливим інструментом для когнітивного, фізичного, соціального та емоційного розвитку дітей. Вона також корисна для розвитку їхньої уяви, творчості, вміння самостійно організовувати власний простір та взаємодії з іншими. Під час вільної гри діти можуть невимушено себе проявляти залежно від ситуації та простору, у якому вони перебувають, що є важливим для їхнього розвитку та соціальної адаптації. Під час вільної гри діти створюють власний простір та стають творцями того, у що граються. Вони вільні вирішувати, що хочуть робити, де і з ким хочуть грати, якою буде ця гра та за якими правилами.

Переваги вільної гри для дітей та підлітків:

    розвиток уяви та творчості;
    формування вміння висловлювати та проявляти власне «Я» (під час вільної гри дитина керується особистими бажаннями, намірами, проявами та задумами);
    позитивний вплив на розвиток мозку, а саме: у спонтанності формуються перцептивні, моторні, когнітивні та соціальні функції, частини мозку інтегруються та взаємодіють одна з одною, внаслідок цього дитина набуває вміння знаходити вирішення певних проблем у дорослому житті;
    розвиток ініціативності та креативності;
    сприяння адаптації до нових умов та змін;
    пошук нових способів взаємодії з оточуючими;
    можливість емоційно проявлятися та справлятися з переживаннями через гру;
    наявність безпеки для помилки.

Переваги вільної гри для дітей та підлітків:

    розвиток уяви та творчості;
    формування вміння висловлювати та проявляти власне «Я» (під час вільної гри дитина керується особистими бажаннями, намірами, проявами та задумами);
    позитивний вплив на розвиток мозку, а саме: у спонтанності формуються перцептивні, моторні, когнітивні та соціальні функції, частини мозку інтегруються та взаємодіють одна з одною, внаслідок цього дитина набуває вміння знаходити вирішення певних проблем у дорослому житті;
    розвиток ініціативності та креативності;
    сприяння адаптації до нових умов та змін;
    пошук нових способів взаємодії з оточуючими;
    можливість емоційно проявлятися та справлятися з переживаннями через гру;
    наявність безпеки для помилки.

Професорка Стокгольмського університету, керівниця проєкту «Діти, які не грають», Ілва Андерссон, наводить причини, що заважають дітям грати:

    дорослі не підтримують вільну гру та недооцінюють її розвивальний потенціал;
    недостатньо предметів, які можна по-різному використовувати у грі, натомість здебільшого іграшки – монофункціональні;
    у розкладі немає часу, відведеного для вільної гри або його катастрофічно замало;
    дорослі уникають «шумних ігор» через страх хаосу чи травматизму у групі та бажання контролювати діяльність дітей.

Професорка Стокгольмського університету, керівниця проєкту «Діти, які не грають», Ілва Андерссон, наводить причини, що заважають дітям грати:

    дорослі не підтримують вільну гру та недооцінюють її розвивальний потенціал;
    недостатньо предметів, які можна по-різному використовувати у грі, натомість здебільшого іграшки – монофункціональні;
    у розкладі немає часу, відведеного для вільної гри або його катастрофічно замало;
    дорослі уникають «шумних ігор» через страх хаосу чи травматизму у групі та бажання контролювати діяльність дітей.
    Брак вільної гри має негативні наслідки. Про це свідчать дослідження німецького нейробіолога Геральда Хютера. Він пояснює, що речовини, які відповідають за нейронні зв’язки у мозку, вивільняються у процесі вільної гри, а не у результаті розвиткових заходів. У своїй книзі «Врятуйте гру» Хютер написав: «Гра – це добриво для мозку та живлення для дитячих душ».
    Брак вільної гри має негативні наслідки. Про це свідчать дослідження німецького нейробіолога Геральда Хютера. Він пояснює, що речовини, які відповідають за нейронні зв’язки у мозку, вивільняються у процесі вільної гри, а не у результаті розвиткових заходів. У своїй книзі «Врятуйте гру» Хютер написав: «Гра – це добриво для мозку та живлення для дитячих душ».

Що важливо робити дорослим для підтримки та розвитку вільної гри у дитини:

    дорослий має організувати безпечний простір та доступ до матеріалів для гри;
    бути поруч і включатися у гру лише за запрошенням дитини;
    підтримувати ініціативу дитини до гри та не оцінювати її дії. Дорослий займає позицію спостерігача та приєднується до гри лише на прохання дитини або у разі небезпеки чи появи у грі дитини насильницького сюжету;
    надавати значущості й цінності вільної гри та творчого прояву дитини.

Що важливо робити дорослим для підтримки та розвитку вільної гри у дитини:

    дорослий має організувати безпечний простір та доступ до матеріалів для гри;
    бути поруч і включатися у гру лише за запрошенням дитини;
    підтримувати ініціативу дитини до гри та не оцінювати її дії. Дорослий займає позицію спостерігача та приєднується до гри лише на прохання дитини або у разі небезпеки чи появи у грі дитини насильницького сюжету;
    надавати значущості й цінності вільної гри та творчого прояву дитини.

Вільний час як базова потреба дитини

Важливим для психоемоційного розвантаження дитини є не тільки вільна гра, але й наявність вільного часу, особливо для дітей шкільного віку та підлітків. Вільний час потрібен дитині, аби зняти психоемоційне навантаження, яке пов'язане зі шкільним навантаженням, подіями війни та іншими чинниками. Вільний час також є важливим у контексті розвитку: так діти та підлітки набувають вміння розпоряджатися вільним часом та організовувати його.  Нерідко батьки, організовуючи дитині режим дня, заповнюють його настільки, що у дитини не залишається вільного часу. Метою організації батьками такого режиму дня може бути:

    наявність гіперопіки;
    власний страх, що у вільний час дитина може втрапити у неприємності;
    бачення, що більша завантаженість дитини сприяє кращому її розвитку.

Вільний час як базова потреба дитини

Важливим для психоемоційного розвантаження дитини є не тільки вільна гра, але й наявність вільного часу, особливо для дітей шкільного віку та підлітків. Вільний час потрібен дитині, аби зняти психоемоційне навантаження, яке пов'язане зі шкільним навантаженням, подіями війни та іншими чинниками. Вільний час також є важливим у контексті розвитку: так діти та підлітки набувають вміння розпоряджатися вільним часом та організовувати його.  Нерідко батьки, організовуючи дитині режим дня, заповнюють його настільки, що у дитини не залишається вільного часу. Метою організації батьками такого режиму дня може бути:

    наявність гіперопіки;
    власний страх, що у вільний час дитина може втрапити у неприємності;
    бачення, що більша завантаженість дитини сприяє кращому її розвитку.

Однак, тут важливо зрозуміти, що будь-якій людині потрібен час на відновлення, а з урахуванням війни, діти наразі отримують подвійне навантаження на психіку, тому можуть швидше втомлюватися, гірше засвоювати навчальний матеріал тощо. Наявність вільного часу допомагає дітям відновитися, переключитися з навчального процесу, краще розуміти себе та свої потреби. Дитина у свій вільний час також починає пізнавати себе: краще розуміти, що саме їй подобається робити та з ким, вона може займатися власними хобі або просто спілкуватися із друзями чи батьками.

Однак, тут важливо зрозуміти, що будь-якій людині потрібен час на відновлення, а з урахуванням війни, діти наразі отримують подвійне навантаження на психіку, тому можуть швидше втомлюватися, гірше засвоювати навчальний матеріал тощо. Наявність вільного часу допомагає дітям відновитися, переключитися з навчального процесу, краще розуміти себе та свої потреби. Дитина у свій вільний час також починає пізнавати себе: краще розуміти, що саме їй подобається робити та з ким, вона може займатися власними хобі або просто спілкуватися із друзями чи батьками.

  • Дорослим важливо бути поряд із дитиною, надавати значення та цінності вільному часу у розкладі дитини. Також важливо пам’ятати, що спонтанність та спільне проведення часу з дитиною під час вільної гри зближує дитину з дорослими, дозволяє зняти напругу від виконання обов’язків, надає змогу краще зрозуміти стан та потреби дитини, поділитися переживаннями та надати їй необхідну підтримку.

  • Дорослим важливо бути поряд із дитиною, надавати значення та цінності вільному часу у розкладі дитини. Також важливо пам’ятати, що спонтанність та спільне проведення часу з дитиною під час вільної гри зближує дитину з дорослими, дозволяє зняти напругу від виконання обов’язків, надає змогу краще зрозуміти стан та потреби дитини, поділитися переживаннями та надати їй необхідну підтримку.

Авторки:

  • Illustration

    Наталія Пашко, психотерапевтиня, спеціалістка-психологиня по роботі з випадками насильства щодо дітей, модераторка дивізіону ювенальної психології, експертка ГО «ВГЦ «Волонтер».

  • Illustration

    Анна Козлова, докторка філософії у галузі психології, доцентка кафедри психології та педагогіки професійної освіти факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету, залучена експертка ГО «ВГЦ «Волонтер».

Авторки:

  • Illustration

    Наталія Пашко, психотерапевтиня, спеціалістка-психологиня по роботі з випадками насильства щодо дітей, модераторка дивізіону ювенальної психології, експертка ГО «ВГЦ «Волонтер».

  • Illustration

    Анна Козлова, докторка філософії у галузі психології, доцентка кафедри психології та педагогіки професійної освіти факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету, залучена експертка ГО «ВГЦ «Волонтер».

Платформа розроблена Всеукраїнським громадським центром "Волонтер" за фінансової підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Думки, висновки та/чи рекомендації належать авторам та упорядникам цих курсів і не обов'язково відображають погляди ЮНІСЕФ.